МАН
«Vivat,
Intelekt!»
Именно под таким девизом в этом году прошел городской этап ХХ областного конкурса-защиты научно-исследовательских работ учеников-членов Свердловского филиала Луганской областной малой академии наук ученической молодежи среди 9-11 классов. Химия и биология, история и география, математика и физика, искусствоведение и фольклористика, языкознание и агрономия… Темы непростые, но оказались по силам 66 учащимся из общеобразовательных и специализированных учебных заведений города Свердловска и Свердловского района.
Конкурс проходил в два этапа на базе общеобразовательной школы №5, которая гостеприимно принимала юных исследователей. Первый этап – конкурсный экзамен по базовой дисциплине – проходил 23 декабря 2013 года. Соответственно поданным заявкам конкурсанты сдавали экзамены по следующим предметам: украинский язык и литература, русский язык и литература, немецкий язык, мировая литература, химия, биология, география, история Украины, математика и физика.
Второй этап – конкурс-защита научно-исследовательских работ учеников-членов Свердловского филиала ЛОМАНУМ – состоялся 25 декабря 2013 года и начался он с торжественного открытия. Воспитанниками Свердловского Центра детского и юношеского творчества «Мрія» была подготовлена концертная программа для юных исследователей и их научных руководителей. Поздравил и сказал напутственные слова в своем выступлении гость мероприятия – заведующий молодежным отделомРовеньковской иепархии священник Александр Ястребов.
Для учеников-членов Свердловского филиала ЛОМАНУМ работало 11 научных отделений:
- химии и биологии;
- истории;
- математики;
- экономики;
- физики и астрономии;
- компьютерных наук;
- экологии и аграрных наук;
- литературоведения, искусствоведения, фольклористики;
- языкознания;
- наук о Земле;
- философии и обществоведения.
По результатам проведения городского этапа конкурса-защиты научно-исследовательских работ учеников-членов Свердловского филиала ЛОМАНУМ на областном этапе наш город будет представлять команда из 22 человек, а именноДубко Алина , Свердловский лицей № 1 ; Цыганок Елизавета , СШ № 6 ; Скрипник Елизавета , СШ № 11 ; Игнатова Анна , ЗОШ № 2 ; Евсюкова Алина , Свердловская гимназия № 2 ; Лисеева Татьяна , Свердловский лицей № 1 ; Корчинский Неля , СШ № 11; Плинська Алина , СШ № 6 ; Пальчинский Виктор , Шахтерская СШ № 1 ; Алдаркина Наиля , СШ № 11 ; Игонина Юлия , СОШ № 9 ; Держаполова Светлана , СШ № 11 ; Коновалов Александр , Свердловская гимназия № 1 ; Гранкина Оксана , СШ № 11 ; Патик Артем , СОШ № 8 ; Юрий Александр , Ленинская СОШ; Власенко Ольга , Бирюкивська СОШ; Мартынова Алина , Свердловский лицей № 1 ; Макарова Татьяна , Свердловская гимназия № 2 ; Качарьян Виктория , Свердловская гимназия № 1 ; Куликова Анастасия , Свердловский лицей № 1; Бабичева Екатерина, ООШ №3.
Пожелаемим удачи! Так держать!
Методист Свердловского Центра ДЮТ «Мрія»
Н.И. Жилкова
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО НАПИСАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ
Науково робота в МАНУМ – це перша творча робота, яку самостійно виконує учень на базі знань, умінь і навичок, набутих під час вивчення навчальних предметів. У процесі виконання науково-дослідницької роботи учень, мабуть, уперше отримує не лише право, а й обов'язок самостійно вирішувати певне коло питань, пов'язаних з її виконанням.
Важливим етапом у підготовці учня до наукової роботи є вибір теми, а одним із вагомих критеріїв вибору теми є її доступність можливостям виконання, розуміння ним теми на основі вже відомих знань, здобутих у процесі навчання в школі та позашкільних закладах освіти. Необхідно враховувати також наукову і практичну актуальність теми, наявність необхідних матеріалів, експериментальних установок, потрібної літератури.
Аби наукова робота носила дослідницький характер і мала завершені зміст і форму, потрібно скласти орієнтовний план роботи, тобто перелік основних питань, які будуть висвітлені у дослідженні. Крім того, складання плану допомагає з'ясувати питання, з якими необхідно ознайомитися в додатковій літературі та які експериментальні установки вивчити. Бажано також на цьому етапі встановити і календарні строки виконання роботи.
Наступний етап – це підготовка до проведення експериментальних досліджень, ознайомлення з літературними джерелами, вивчення відповідних фізичних теорій. Цей етап проводиться спільно з науковим керівником; це своєрідна спільна творча праця двох дослідників –досвідченого й початківця. Керівник пропонує молодому науковцю необхідну літературу, оригінальні статті зі спеціальних наукових періодичних видань, спрямовує зусилля учня на пошук правильного розв'язання наукової задачі, на вибір ефективної та обґрунтованої методики досліджень.
Якщо мета роботи в основному визначає головний напрям розв'язування поставленої задачі, то у вирішенні кожного з пунктів плану ця мета поступово конкретизується.
Успіх у написанні роботи значною мірою визначається умінням працювати з літературними джерелами, до яких належать навчальні підручники, монографії та наукові статті у періодичних виданнях.
Сьогодні ми ще не маємо можливості повсюдно користуватися послугами бібліотек за допомогою комп'ютерної мережі INTERNET, тому пропонуємо деякі поради початківцям. Бібліографія до обраної наукової теми найкраще складати у вигляді картотеки. Для особистої картотеки найзручнішими є бібліографічні картки розміром 148 х 105 мм.
На лицьовому боці зазначається джерело інформації (це може бути монографія, збірник наукових статей, стаття з періодичного видання тощо).
На зворотному боці занотовуються коротка інформація, план чи тези тієї роботи, що вас зацікавила і буде використана в науковій роботі.
Для складання особистої картотеки з теми даного дослідження, крім літератури, запропонованої керівником, необхідно використовувати також літературу з каталогів бібліотек.
Крім того, у періодичних виданнях в останньому номері календарного року вміщується покажчик статей, опублікованих упродовж року.
Літературу, відсутню у вашій бібліотеці, можна замовити в іншій бібліотеці, де вона є.
Ефективність наукової роботи значною мірою залежить від вашого уміння орієнтуватися в науковій літературі, з якою ви працюєте.
Як працювати з науковою літературою?
1. Для отримання максимальної кількості корисної інформації при читанні дотримуйся певних правил:
- з'ясуй назву книги або статті; зверни увагу на рік випуску та видавництво, щоб визначити давність та достовірність матеріалу; розберись в основному змісті книги та вичлени факти, потрібні для твоєї роботи; знайди нові або суперечливі факти, які підлягають перевірці чи критиці.
Пропонуємо кілька порад: не слід покладатися лише на пам'ять – цього не достатньо; необхідно вести короткі записи; бажано виробити для себе певну систему записів, наприклад, найкраще виконувати записи на окремих аркушах певного розміру (стандартний аркуш чи аркуш завбільшки з поштову листівку) і, що важливо, на одному боці; конспектуючи праці, точно і коротко передавати їх основні ідеї; для власних думок, різних поміток, міркувань тощо радимо залишити зліва вільне поле розміром 15-25 мм.
Існують ще коротші форми записів прочитаного, до яких належать складання тез чи плану книги. Тези – це коротко сформульовані основні положення праці без фактичного матеріалу та ілюстрації. План – це послідовний, близький до тексту перелік питань, які висвітлюються в даній книзі, статті. План краще використовувати тоді, коли треба пригадати зміст прочитаного джерела.
Для тих, хто працює над експериментальними, експериментально-теоретичними і теоретичними науково-дослідницькими роботами, таке попереднє вивчення та узагальнення зібраної інформації допомагає уточнити правильність вихідних положень теорії чи експерименту.
Для учнів, які виконують наукову роботу реферативного характеру, настає останній і найвідповідальніший етап: критичне узагальнення зібраного матеріалу та його літературне оформлення. Роботи реферативного характеру мають менший рейтинг порівняно з експериментальними, експериментально-теоретичними та теоретичними роботами.
Робота з іноземної мови виконується державною мовою. Тези оформляються українською та іноземною мовами. Захищається робота іноземною мовою.
Інформація про організацію та проведення
Міжнародного учнівського конкурсу юних істориків «ЛЕЛЕКА – 2014»
Міжнародний учнівський конкурс юних істориків «ЛЕЛЕКА» проводиться на виконання наказів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 02.02.2012 р. № 98 «Про затвердження Правил проведення Міжнародного учнівського конкурсу юних істориків «ЛЕЛЕКА», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20.02.2012 р. за № 257/20570, та від 07.03.2012 р. № 269 «Про проведення Міжнародного учнівського конкурсу юних істориків «ЛЕЛЕКА» на базі ініціатора цих змагань – Всеукраїнської громадської організації «Освітній простір».
У Міжнародному учнівському конкурсі юних істориків «ЛЕЛЕКА» крім учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів України може за власним бажанням брати участь учнівська молодь інших держав. У 2013/2014 навчальному році конкурс «ЛЕЛЕКА – 2014» відбудеться 14 березня 2014 року. Заявки від регіонів та списки учасників необхідно надіслати не пізніше 15 лютого 2014 року.
Мета конкурсу:
• популяризація історичних знань серед учнівської молоді для пізнання власної історії в контексті загальносвітової;
• активізація та актуалізація вивчення історії у навчальних закладах;
• підвищення рівня знань з історії;
• розвиток дослідницьких здібностей учнів;
• патріотичне виховання школярів та формування у них історичної пам’яті;
• популяризація ідей конкурсу серед учнівської молоді в інших державах.
Основними завданнями конкурсу є:
• підвищення інтересу учнів до вивчення вітчизняної та всесвітньої історії;
• поглиблення та структурування знань учнів з історії;
• сприяння вихованню в учнів патріотизму та поваги до історичного минулого;
• створення підґрунтя в підготовці до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з історії;
• залучення широкого кола сільської молоді до активної участі в інтелектуальних змаганнях з історії;
• співпраця вчителів різних країн у галузі шкільної історичної освіти.
"КЕНГУРУ" СКЛИКАЄ ДРУЗІВ
На початку 80-х років XX століття Пітер Холлоран, професор математики з Сіднею, вирішив організувати новий тип гри-конкурсу для австралійських школярів: підбірку задач із варіантами відповідей, перевірку яких здійснює комп’ютер. Тисячі школярів могли взяти участь у грі одночасно. Успіх австралійського національного математичного конкурсу був надзвичайний.
У 1991 році два французьких математики вирішили провести цю гру у Франції, назвавши її «Кенгуру» на честь своїх австралійських колег. Перша гра зібрала 120 000 учнів коледжів. Пізніше конкурс охопив також школярів та ліцеїстів.
У липні 1993 року французькі організатори «Кенгуру», з метою поширення конкурсу, влаштували зустріч у Парижі для керівників математичних змагань європейських країн. Запрошені математики були вражені успіхом Франції, адже у 1993 році там зібралося близько 500 000 учасників конкурсу.
У травні 1994 року математики Білорусії, Угорщини, Іспанії, Голландії, Польщі, Росії і Румунії вирішили започаткувати цей конкурс і у своїх країнах, що забезпечило подальший потужній успіх гри.
У липні 1994 року в Страсбурзі на Раді Європи Генеральна асамблея організувала Асоціацію «Кенгуру без кордонів». Тепер Асоціація об’єднує учасників з-понад 30 країн, однією з яких є Україна.
Вперше конкурс-гру «Кенгуру» в нашій державі було проведено у 1997 році на базі кількох шкіл Старосамбірського району Львівської області та Львівського фізико-математичного ліцею при Львівському національному університеті імені Івана Франка, викладач якого Пенцак Євген Ярославович був першим координатором гри «Кенгуру» в Україні. Завдяки його зусиллям і викладачів кафедри математики ліцею та при підтримці вчителів-ентузіастів із різних областей України конкурс став бажаним гостем у багатьох українських школах, ліцеях, гімназіях. Тепер це наймасовіше математичне та інтелектуальне змагання серед школярів нашої держави. Майже пів-мільйонаучасників зібрав і об’єднав конкурс за 10 років. Вагому підтримку та сприянняконкурс отримав з боку відділу роботи з обдарованою молоддю Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти та науки України.
Метою конкурсу є залучення учнів у цікавий і пізнавальний світ математики. Учасником конкурсу може бути кожен учень від 2-го по 11-й клас з усіх куточків України. Гра цікава як призерам Всеукраїнських олімпіад із різних предметів, так і тим, хто лише починає засвоювати ази цієї чудової науки – математики.
Особливість конкурсу полягає у тому, що ані переможців, ані переможених немає. Кожна дитина знає, що це насамперед особиста перемога. Серед «кенгурят» понад 20 призерів Міжнародних предметних олімпіад і тисячі дітей, які вперше зацікавились математикою саме під час конкурсу.
З 2000 року оргкомітет конкурсу, за сприянням Міністерства освіти та науки України та АР Крим, проводить літні зустрічі в мальовничому містечку Лівадія поблизу Ялти. Учні з різних регіонів України мають можливість поспілкуватися з організаторами конкурсу, знайти нових друзів і, звичайно, попрацювати над цікавими задачами. За сім років учасниками таких зустрічей були понад 800 «кенгурят» з нашої держави, а також школярі з Румунії, Литви, Болгарії, координатори конкурсу з Польщі. Наші діти мали змогу побувати в аналогічних таборах у цих країнах.
Конкурс «Кенгуру» має на меті не лише зацікавити дітей математикою, – це і спроба об’єднати навколо вирішення спільних проблем вчителів математики з різних областей України. Зустрічаючись на щорічних семінарах, які теж проводить оргкомітет конкурсу, вчителі діляться досвідом, слухають цікаві лекції своїх колег. Саме тут кожного року обговорюються і шліфуються нові задачі для наступного конкурсу, авторами яких здебільшого є самі його учасники. Найцікавіші задачі оргкомітет конкурсу кожного року надсилає до Міжнародного організаційного комітету, на засіданні якого досвідчені математики, що представляють кожну країну-учасницю, формують пакет завдань для майбутнього змагання. І вже потім ці задачі повертаються у вигляді завдань конкурсу.
ФІЗИЧНИЙ КОНКУРС «ЛЕВЕНЯ»
Конкурс "Левеня”, який проводиться Львівським фізико-математичним ліцеєм при Львівському національному університеті імені Івана Франка на виконання наказу Міністерства освіти і науки України, запрошує всіх учнів 7-11 класів, які цікавляться фізикою, тих, хто любить думати і спостерігати, змагатися і перемагати, взяти участь у щорічному Всеукраїнському учнівському фізичному конкурсі. Перевірте свої знання і інтуіцію, поміряйтеся силами з ровесниками з усієї України.
Шановні вчителі! Конкурс дасть можливість Вашим учням ще раз перевірити свої вміння застосовувати знання на практиці, відчути азарт змагання і радість успіху, увійти до складу єдиної команди дорослих і дітей, представників великих міст і маленьких селищ з різних куточків України, яких об’єднує найцікавіша наука про природу – ФІЗИКА.
Оргкомітет з вдячністю прийме Ваші зауваження і пропозиції щодо удосконалення конкурсу, особливо будемо вдячні всім професіоналам, які запропонують цікаві задачі для наступних конкурсів.
Історія
Львівський фізико-математичний ліцей при Львівському національному університеті імені Івана Франка був створений в 1991 році шляхом конкурсного відбору викладачів та учнів.
Неповторна атмосфера поваги до розуму, співробітництва Вчителя та Учня, яка склалася в ліцеї, принесла свої результати. Один за одним заявляли про себе ліцеїсти на олімпіадах, конкурсах, турнірах. Більше сотні призових місць з математики, фізики, біології, хімії, інформатики, економіки, англійської мови на Всеукраїнських олімпіадах. Одинадцять учасників і вісім призерів Міжнародних олімпіад.
Минуло всього тринадцять років. За цей час ліцей закінчило біля 1200 випускників, які продовжили навчання у багатьох вузах Львова – Національному університеті ім.І.Франка, Львівській політехніці, Комерційній академії, Медичному університеті, Лісотехнічній академії, Кращі ліцеїсти щороку одержують іменні запрошення в столичні вузи – Національний університет ім.Т.Шевченка, Київський політехнічний, Київське та Московське відділення Фізтеху, Московський університет. Після закінчення вузів колишні ліцеїсти продовжують навчання в аспірантурі провідних вузів України та дальнього зарубіжжя – Кембріджського університету в Англії, Корнуельського в США, Торонтонського в Канаді, Варшавського інституту фізики в Польщі, університетів Німеччини, Фінляндії.
Частина випускників працює в Україні, частина за її межами. Маємо ліцейську діаспору в Канаді, США, Польщі, Німеччині, Франції, Ізраілі, Англії, Швейцарії, Іспанії, Фінляндії. Один з ліцеїстів навіть супроводжував наукову експедицію в Антарктиду.
Визнання авторитету цього навчального закладу приводить щороку на поріг ліцею вчетверо більше абітурієнтів, ніж він може прийняти. Проте, аналізуючи результати вступних тестувань ми звертаємо увагу на зниження рівня знань з фізики в учнів 7- 8 класів, навіть у тих, хто цікавиться фізикою. Причин для цього є багато. Постійні зміни програм, підручників, запровадження різних рівнів вимог, зміна системи оцінювання, недостатнє забезпечення демонстраційним та лабораторним обладнанням. Все це змушує вчителя докладати надмірні зусилля для виконання навчальних програм у таких непростих умовах. З іншого боку зниження в дітей мотивації до навчання та здобуття в майбутньому вищої освіти, падіння суспільного престижу наукових та освітніх спеціальностей. І основне – брак, катастрофічний брак науково-популярної літератури для дітей, яка мала б загальнодоступну ціну. Основна маса школярів, опинившись на роздоріжжі між підручником та телевізором, віддає перевагу останньому.
Вийти з цього замкнутого кола – втрата інтересу – зниження результатів – втрата інтересу – можна, залучаючи дітей до позакласних занять фізикою. Ми далекі від думки, що вчителя потрібно довантажити ще чимось. Наші вчителі вже давно працюють, в основному, на ентузіазмі і роблять більше, ніж це можливо в умовах, в які вони поставлені. Тому потрібно звернути свою увагу на учнів і дати максимальну можливість для участі школярів в усякого роду конкурсах, турнірах, олімпіадах.
Це дозволить сформувати коло їхніх навчальних, наукових, дослідницьких інтересів, підтримати зацікавленість у здобутті нових знань. Визначивши навчальні пріорітети, дитина зможе обгрунтовано вибрати собі відповідний заклад для подальшого навчання. На жаль економічний стан нашого суспільства не залишає надії на фінансову підтримку подібної ідеї. Тому ми вирішили використати все краще з досвіду Соросівських олімпіад, які зуміли дійти до всіх зацікавлених в Україні.
З 1994 року в рамках Міжнародної Соросівської програми підтримки освіти в Україні проводились Соросівські олімпіади для старшокласників з математики, фізики, хімії та біології. Ці олімпіади не були альтернативою традиційним Всеукраїнським. Це просто були інші олімпіади. Їх доступність і демократичність варті наслідування. Олімпіади проводились в три етапи (перший з них був заочним), дозволяли брати в них участь будь-якому школяреві, незалежно від місця проживання, спеціалізації школи і, основне, від будь-яких кількісних обмежень та рознарядок. Причому перший етап дозволяв при підготовці роботи користуватися додатковою літературою, що служило стимулом для самостійної пошукової та наукової активності. Ці олімпіади зацікавили величезну кількість дітей та їх вчителів, cтали стимулом для роботи шкільних наукових товариств та гуртків. Другий тур, який проводився в регіонах на базі спеціалізованих шкіл та ліцеїв, дозволяв їм виявляти зацікавлених та обдарованих дітей та запрошувати їх на навчання.
Третій, фінальний тур, проводився протягом останніх семи років в різних куточках України – Києві, Львові, Ужгороді, Артеку та ін., дозволяв школярам не тільки порівняти рівень свій та своїх ровесників, а й побувати в інтелектуальних та культурних центрах України, познайомитися з провідними вченими з відповідних галузей науки. На третій тур потрапляла дуже невелика кількість дітей – приблизно 20 з кожної вікової групи з окремого предмету. Відбір вдавалося пройти кращим з кращих.
Як показують наші спостереження, учні, які були фіналістами цих олімпіад, надалі стали кращими студентами провідних вузів України та зарубіжжя, продовжують серйозно займатися наукою і в майбутньому, сподіваємось, створять ядро наукової еліти України.
Для вчителів фінал олімпіади був визначником рівня їх роботи, можливістю поспілкуватися з одержимими любов’ю до дітей та до викладання свого предмету людьми. Цікаво, що ці олімпіади виявили велику кількість невідомих і не визнаних (я вже не кажу не відзначених) офіційною педагогікою людей, які скромно і непомітно роблять свою роботу на світовому рівні. Соросівські олімпіади тривали сім років. За цей час, на жаль, альтернативи їм не створилося. Програма закінчила свою роботу в Україні і початок навчального року тепер проходить без другого туру, а осінні канікули – без Фіналу Олімпіади.
Намагаючись заповнити утворену нішу, кафедра фізики Львівського фізико-математичного ліцею при Львівському національному університеті імені Івана Франка в складі Алексійчука Володимира Івановича – вчителя-методиста, Відмінника освіти України; Біди Дарії Дмитрівни – вчителя методиста, Відмінника освіти України, Соросівського вчителя, фіналіста конкурсу "Вчитель року”; Кузик Раїси Григорівни – Соросівського вчителя, Заслуженого вчителя України; Теличина Ігора Михайловича – вчителя вищої категорії, Соросівського вчителя, вирішили поширити досвід, набутий викладачами математики ліцею (які вже кілька років проводили в Україні Міжнародний математичний конкурс "Кенгуру”), на учнівський конкурс з фізики.
Починали досить несміло. В 2001 році запропонували завдання для відкритого ліцейського конкурсу "Левеня – 2001”. В день проведення конкурсу в ліцеї зібралося 159 учнів 7 – 8 класів з багатьох львівських шкіл.
Перша спроба виявилася вдалою. Перший конкурс проводився лише для львівських школярів і, підтвердивши наші сподівання, викликав у них велике зацікавлення. Можливо тому, що 30 різних за рівнями складності тестових завдань, розрахованих на 1,5 години, з першого погляду здаються зовсім простими, але вже з другого заставляють серйозно задуматися і пригадати все, що читав, чув, розв”язував у шкільному курсі фізики.
Розпочинаючи цей конкурс ми хотіли не тільки зацікавити фізикою більшу кількість школярів, а й просто переконати розумних і здібних дітей, які вважають себе з молодших класів математиками (адже фізика з”являється в шкільній програмі лише в 7 класі), що фізичні задачі можуть бути не менш захоплюючими, ніж математичні.
Складаючи задачі для проведення конкурсу, ми переслідували ще одну мету. Не секрет, що рівень учнівських знань з фізики протягом останніх років плавно але неухильно йде донизу. Доказом цього можуть бути результати учнівських олімпіад, де призові місця все частіше займають учні елітарних шкіл, які мають об”єктивно кращі умови для вивчення фізики. Ми сподівалися, що рівень запропонованих завдань стане орієнтиром для учнів та вчителів, стимулом для самостійної роботи, дороговказом до пошуку додаткових збірників задач, спонукає до додаткових консультацій з вчителем, обговорень з однокласниками, старшими товаришами чи батьками. Тобто якийсь додатковий час діти будуть зайняті інтелектуальною роботою, а не переглядом чергового телебойовика.
Після закінчення першого конкурсу ми одержали масу схвальних відгуків від його учасників. Старшокласники прискіпливо допитувалися, чи буде такий конкурс проведено для них. Наступного року ми вирішили запропонувати конкурсні завдання для всіх школярів України, в чому нас підтримало Міністерство освіти України.
Організація Всеукраїнського конкурсу виявилася досить нелегкою справою для нашого малочисельного колективу. І лише допомога колег – вчителів львівських шкіл, викладачів фізичного факультету Львівського Національного університету, викладачів фізики провідних ліцеїв України дозволила конкурсові відбутися.
Конкурс виявив в усіх куточках України сотні небайдужих вчителів. Незважаючи на зайвий безкоштовний клопіт, вони пропагували "Левеня” серед учнів, взяли на себе турботу по встановленню контактів з оргкомітетом, по проведенню конкурсу в школах (іноді навіть всупереч своїй адміністрації), по пересилці розв”язків, оголошенню результатів, отриманню та розподілу призів. Спілкування з колегами з різних шкіл підтримало наше рішення продовжити цей конкурс і надалі.
